19 травня українці відзначають Всесвітній день вишиванки
Щиро вітаємо усіх із Всесвітнім днем вишиванки!
Для кожного із нас вишиванка - не просто народний одяг, це генетичний код та зв'язок поколінь, це наш оберіг та душа народу, яка є частиною нашої історії. Пишаймося, що ми українці! Пишаймося героями, які боронять нас від московської орди! Вірмо в нашу перемогу та могутню Україну
Українська
вишивка заворожує своїм різноманіттям у техніках, орнаментах та кольорах
•
Для Волині характерними були ритмічні повторення різних геометричних фігур:
зірок, ромбів та ліній.
•
На Галичині цінували білий простір на вишиванках та барвисті орнаменти.
•
Закарпатська вишивка – це дуже різнобарвна та густа вишивка, традиційними тут
були більше десятка кольорів.
•
Буковинську вишиванку в народі раніше часто йменували «ляпанкою» через велику
кількість квітів, вишитих гладдю.
•
На Поліссі вишивка відрізнялася строгістю і простотою. Здебільшого майстрині
використовували червону нитку та вишивали рослинні орнаменти: як листя рослин,
так і їх квіти й плоди.
•
Поділля славилося чорними вишиванками, що зовсім не були ознакою жалоби. Чорний
втілював колір чорноземів, добробут та родючість.
•
Вишивка Наддніпрянщини – стримана та
багата на орнаменти. Зокрема на Полтавщині з’явилась техніка вишивання
"білим по білому", білими шовковими нитками на білому полотні. Ця
техніка вже охопила весь світ і змісила не одну націю заговорити про себе.
•
Для Придніпров'я характерним було вишиття низзю та ажурними мережками.
•
Харківщина, Донеччина та Луганщина славилися любов'ю до об'ємних росиланних орнаментів
та червоно-чорних кольорів вишиття на білому тлі.
•
Причорномор'я вирізнялося особливостями крою: одеські сорочки вирізнялися
"пухликами" – це збирана
тканина на рукаві трохи нижче плеча. Вишиванку з Миколаївщини вирізняли чотирикутний виріз довкола шиї та
вільні, без зборок рукави. А в Криму особливими були контрастні квіткові
візерунки.
У Тернополі для внутрішньо переміщених осіб збиратимуть книжки
У
Тернополі для внутрішньо переміщених осіб збиратимуть книжки.
Така акція має допомогти внутрішньо переміщеним особам організувати
дозвілля своїх дітей. Триватиме вона із 10 по 30 травня.
«Ми хочемо, щоб діти читали, вивчали українську
мову, пізнавали українських авторів. Долучитися до акції просто. Треба у своєму
домі знайти усі книжки, які уже прочитали ваші діти, коли були маленькими. Щоб
вони не припадали порохами, подарувати книжці нове життя, прийти і принести ці
книжечки у нашу бібліотеку. Вона працює без вихідних, без обідньої перерви – з
9 години до 18 години. Книжки приносьте у відділ міського абонементу. Книжки
мають бути у хорошому стані, бо ще до початку акції деякі люди почали приносити
нам книжки, але не завжди вони у належному стані», – розповіла Віра Горошок, завідувачка відділу
міського абонементу Тернопільської обласної універсальної бібліотеки.
Акція передбачає збір книжок українською мовою.
«Думаю, це допоможе переселенцям полюбити та
ознайомитися з українською мовою. Працюючи у відділі міського абонементу, ми,
маємо справу із внутрішньо переміщеними особами і приходить багато людей, якими
я просто захоплююся. Як я кажу, у деяких ще я би могла повчитися, така у них
гарна, чиста й літературна українська мова. На превеликий жаль, є ще та
категорія, які приходять, ти для них стараєшся і такою мовою, і такою, а вони
на тебе дивляться. Тобто є люди, які просто не знають української мови».
Книжки планують подарувати 1 червня – у День
захисту дітей:
«Ми хочемо запросити батьків з дітками, купити їм солодощі, тобто зробити
це у святковій атмосфері. І солодощі подарувати разом із книжками діткам. Ми
запрошуємо усіх, хто має дітей. Книжки ми збираємо для дітей віком до 14 - 15
років. Це – українські народні казки, пізнавальна література, галузева про
космос, про комп’ютери».