Перепоховання Тараса Шевченка

 

22 травня 1861 року відбулося перепоховання

 Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева

Церемонія перепоховання великого Кобзаря перетворилася на справжнє, хоч і сумне, свято. Після церковної панахиди протоієрейвиступив із прощальним словом, назвавши спочилого справжнім і щирим батькомвсього українського люду, а також першим, хто заступився за рідне слово українського народу. Потім труну винесли з церкви, поставили на козацький віз, накрили червоною китайкою, а замість волів впрягся люд. "І повезли, як слід, діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому", - згадує сучасник. Везли хлопці і чоловіки, а потім навіть і дівчата - декілька верст. Дорогу, якою рухалася траурна процесія, устелили зеленим віттям і вона була схожа на зелений килим. Попереду несли Кобзарів портрет, аби весь стрічний люд бачив того, про кого лише чув.

Про методичну панораму «Духовне відродження краю» на основі творчості Тараса Шевченка

19 - 20 травня 2022 року працівниками відділу організаційно-методичної та інформаційно видавничої діяльності на онлайн-платформі сервісу відеоконференцій Google Meet організовано і   проведено методичну панораму «Духовне відродження краю» на основі творчості Тараса Шевченка, в рамках реалізації обласної програми Української Хартії вільної людини.

Мета даного заходу: привернути увагу педагогів до популяризації у закладах освіти духовно-моральних цінностей, які пропагує Українська Хартія вільної людини, на основі творчості Тараса Шевченка; зануритися у його творчість для переосмислення, а також ознайомити їх із експозицією копій картин академіка і художника Т. Г. Шевченка; сприяти творчому та професійному зростанню педагогів.

Учасниками методичної панорами були педагогічні працівники ЗЗСО Тернопільського, Кременецького та Чортківського районів, які впроваджують обласну програму Української Хартії вільної людини у своїх закладах. До даного заходу залучено 148 освітян області (учителі української мови і літератури, основ християнської етики, педагоги-огранізатори та класні керівники).

Модератор методичної панорами ‒ Стрийвус Наталія Богданівна, в.о. завідувача відділу організаційно-методичної та інформаційно-видавничої діяльності у ході вступної частини заходу провела інтерактивну вправу: «У чому феномен Тараса Шевченка?».

З вітальним словом до учасників звернулися Ковалик Ігор Михайлович, голова ГО «Гуртом», співкоординатор реалізації обласної програми УХВЛ в Тернопільській області та Вакуленко Дмитро Вікторович, голова ради ГО «Центр Гармонія», ідейний натхненник та організатор перевізної виставки експозиції копій картин Т. Шевченка.

У ході заходу Магера Тетяна Володимирівна, в.о.заступника директора з науково-педагогічної та виховної роботи Тернопільського ОКІППО презентувала особистість Тараса Шевченка як духовного пророка української нації.

Мудрик Лілія Євгенівна, методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти Тернопільського ОКІППО розкрила особливості християнського світогляду Тараса Шевченка.

                                         

Стрийвус Наталія Богданівна, методист, в.о. завідувача відділу організаційно-методичної та інформаційно-видавничої діяльності презентувала художній доробок Великого Кобзаря як віддзеркалення духовного зростання його особистості на основі експозицій копій картин академіка і художника Т. Г. Шевченка.

Герасимчук Галина Ігорівна, методист відділу організаційно-методичної та інформаційно-видавничої діяльності провела практичну частину методичної панорами, а саме: урок – подорож «Відомі і невідомі стежки життя Тараса Шевченка».

Технічний супровід заходу забезпечила Мочук Оксана Богданівна, методистка центру інформатики, ІКТ та дистанційної освіти Тернопільського ОКІППО.

Учасники методичної панорами висловили слова вдячності організаторам заходу, акцентуючи увагу на змістовне, актуальне та пізнавальне значення творчості Т. Шевченка в умовах сьогодення.

Із Всесвітнім днем вишиванки!

19 травня українці відзначають Всесвітній день вишиванки

Щиро вітаємо усіх із Всесвітнім днем вишиванки!

Для кожного із нас вишиванка - не просто народний одяг, це генетичний код та зв'язок поколінь, це наш оберіг та душа народу, яка є частиною нашої історії. Пишаймося, що ми українці! Пишаймося героями, які боронять нас від московської орди! Вірмо в нашу перемогу та могутню Україну

Українська вишивка заворожує своїм різноманіттям у техніках, орнаментах та кольорах

 • Для Волині характерними були ритмічні повторення різних геометричних фігур: зірок, ромбів та ліній.

• На Галичині цінували білий простір на вишиванках та барвисті орнаменти.

• Закарпатська вишивка – це дуже різнобарвна та густа вишивка, традиційними тут були більше десятка кольорів.

• Буковинську вишиванку в народі раніше часто йменували «ляпанкою» через велику кількість квітів, вишитих гладдю.

• На Поліссі вишивка відрізнялася строгістю і простотою. Здебільшого майстрині використовували червону нитку та вишивали рослинні орнаменти: як листя рослин, так і їх квіти й плоди.

• Поділля славилося чорними вишиванками, що зовсім не були ознакою жалоби. Чорний втілював колір чорноземів, добробут та родючість.

• Вишивка Наддніпрянщини –  стримана та багата на орнаменти. Зокрема на Полтавщині з’явилась техніка вишивання "білим по білому", білими шовковими нитками на білому полотні. Ця техніка вже охопила весь світ і змісила не одну націю заговорити про себе.

• Для Придніпров'я характерним було вишиття низзю та ажурними мережками.

• Харківщина, Донеччина та Луганщина славилися любов'ю до об'ємних росиланних орнаментів та червоно-чорних кольорів вишиття на білому тлі.

• Причорномор'я вирізнялося особливостями крою: одеські сорочки вирізнялися "пухликами" –  це збирана тканина на рукаві трохи нижче плеча. Вишиванку з Миколаївщини  вирізняли чотирикутний виріз довкола шиї та вільні, без зборок рукави. А в Криму особливими були контрастні квіткові візерунки.

У Тернополі для внутрішньо переміщених осіб збиратимуть книжки

У Тернополі для внутрішньо переміщених осіб збиратимуть книжки.

Така акція має допомогти внутрішньо переміщеним особам організувати дозвілля своїх дітей. Триватиме вона із 10 по 30 травня.

«Ми хочемо, щоб діти читали, вивчали українську мову, пізнавали українських авторів. Долучитися до акції просто. Треба у своєму домі знайти усі книжки, які уже прочитали ваші діти, коли були маленькими. Щоб вони не припадали порохами, подарувати книжці нове життя, прийти і принести ці книжечки у нашу бібліотеку. Вона працює без вихідних, без обідньої перерви – з 9 години до 18 години. Книжки приносьте у відділ міського абонементу. Книжки мають бути у хорошому стані, бо ще до початку акції деякі люди почали приносити нам книжки, але не завжди вони у належному стані», – розповіла Віра Горошок, завідувачка відділу міського абонементу Тернопільської обласної універсальної бібліотеки.

Акція передбачає збір книжок українською мовою.

«Думаю, це допоможе переселенцям полюбити та ознайомитися з українською мовою. Працюючи у відділі міського абонементу, ми, маємо справу із внутрішньо переміщеними особами і приходить багато людей, якими я просто захоплююся. Як я кажу, у деяких ще я би могла повчитися, така у них гарна, чиста й літературна українська мова. На превеликий жаль, є ще та категорія, які приходять, ти для них стараєшся і такою мовою, і такою, а вони на тебе дивляться. Тобто є люди, які просто не знають української мови».

Книжки планують подарувати 1 червня – у День захисту дітей:

«Ми хочемо запросити батьків з дітками, купити їм солодощі, тобто зробити це у святковій атмосфері. І солодощі подарувати разом із книжками діткам. Ми запрошуємо усіх, хто має дітей. Книжки ми збираємо для дітей віком до 14 - 15 років. Це – українські народні казки, пізнавальна література, галузева про космос, про комп’ютери».